Історія гімназії

     Криворізька неповна школа-інтернат № 4 відкрилася у 1960 р. Був сформований дружний колектив досвідчених педагогічних майстрів, який очолив Герой Радянського Союзу Воргун Яків Павлович. Три місяці всі працівники допомагали завозити обладнання, оформляти класні кабінети, їдальню, пральню. Працювали безкоштовно, залучали до роботи членів родини та близьких, щоб  у школі швидше розпочався шкільних процес.

        У 1961 р. новий перспективний учбовий заклад очолив досвідчений педагог та талановитий керівник Баріца Іван Андрійович. На високому рівні була поставлена наукова та виховна робота, організований драматичний гурток, у якому із задоволенням брали участь старшокласники та педагогічні працівники.

      У 1963 році директором школи стала Тарасенко Марія Семенівна. Був заснований та оформлений методичний кабінет, подвір’я школи було облаштоване квітниками, висаджені дерева та усій території. До цієї кропіткої праці були залучені учні, педагогічні працівники та члени їх родин.

    У 1969 році школа та педагогічний колектив зарекомендували себе молодий, талановитий, перспективний та досвідчений. На чолі колективу стає Трушкін Анатолій Іванович, який запровадив нові традиції: екскурсії, пікніки, родинні свята. У подальшому культурна організація вільного часу стала улюбленою усіма традицією школи.

         У 1971 році школу очолив Редькін Володимир Іванович. Протягом 4 років було відкрито 17 навчальних кабінетів, зараз з учителем праці Дандо С.С. кабінети було обладнано ТСО та саморобними кодоскопами. Був виконаний капітальний ремонт школи, переобладнані спальні: поставлені внутрішні перегородки, двері, стіни, завдяки чому з’явилася можливість обладнати окремі спальні кімнати. Була організована пошукова робота, учні листувалися з родинами загиблих під час Великої Вітчизняної війни, організовувалися зустрічі з ветеранами, зокрема з героями ВВВ.

            У 1975 році директором школи стала Крохмаль Ольга Михайлівна. Були відкриті і працювали кімнати бойової та трудової слави. На базі школи директор разом із завідуючою методичним кабінетом Косоговською В.Г. запроваджували передовий педагогічний досвід найкращих педагогів країни; проводилися районні та обласні семінари.

           Був проведений захист передового педагогічного досвіду Каднікової С.М. «Організація вільного часу школярів».

         У 1992 р. колектив очолив Охінченко Анатолій Федорович. У школу завезли нові меблі: парти, та тумбочки для спальних кімнат. Були відкриті класи для учнів із затримкою психічного розвитку. У цей час вийшла з ладу опалювальна система учбового корпусу, з’явилася загроза закриття інтернату. Силами працівників закладу був організований терміновий ремонт. При виникненні фінансових труднощів адміністрацією школи була організована допомога сільськогосподарським підприємством, взамін якої учні отримували молоко, овочі та фрукти.

      Директором були запроваджені інноваційні форми методичної роботи у педагогічному колективі, укріплення учбово–матеріальної бази навчального закладу, комплексна діагностика психолого–педагогічних особливостей школярів, організовані позашкільні виховні заходи, спрямовані на естетичне, правове та моральне виховання школярів.

           Качалов Валерій Павлович, який очолив роботу у школі у 2000 році здійснив комп’ютеризацію школи, зокрема був відкритий  один із перших у районі комп’ютерний клас. Була залучена активна спонсорська допомога з боку Канадської місії, яка надавала гуманітарну допомогу: обладнано ігрову кімнату у спальному корпусі, замінено сантехніку, зроблено євроремонт одного кабінету.

            У 2010 році директором школи була призначена Семюк І.А., яка організувала та провела урочистості до відзначення 50 річниці від дня заснування учбового закладу.

        З 2012 році керівником школи є Балєва Оксана Олександрівна, молодий, енергійний, але досвідчений майстер педагогічної справи, за ініціативи якої була відновлена огорожа навколо школи, відремонтований дах спального корпусу. Завдяки організації спонсорської допомоги школярі отримали нову постільну білизну, матраци, ковдри, меблі для їдальні; поновили комп’ютери у школі, їдальня та пральня отримали нову побутову техніку.

Життя в школі не стоїть на місці і на сьогодні до неї зараховуються діти–сироти та діти позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти яким важко адаптуватися в суспільстві. Тому велика увага зосереджена на створенні  якісної медичної, психологічної, логопедичної  допомоги та соціального захисту  вихованців інтернатного закладу.